Центр превентивної медицини ДУ»ТМО МВС України по Донецькій області» інформує

 

 

 Проблема сказу завжди була актуальною в Україні, так як на її території мешкає 22 види диких м’ясоїдних тварин, які є потенційним джерелом збудника сказу в природі. Основним джерелом збудника сказу залишається червона лисиця. Важливе епізоотологічне значення мають єнотовидні собаки, хижаки родини куниць та вовки а також безпритульні тварини.

У зв’язку зі збройною агресію,  активними бойовими  діями на території Донецької області та евакуацією населення в рази збільшилася кількість безпритульних собак та котів. Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в області  залишається складною, природні вогнища сказу існують практично на всій території.

В поточному році продовжуються реєстрація випадків звернення громадян, у тому числі працівників поліції та військовослужбовців, за медичною допомогою при укусах тваринами. Укуси тварин приносять не тільки фізичний біль, стрес, шок, а й можуть нести смертельну небезпеку у разі укусу твариною , хворою на сказ.

Сказ – це гостре особливо небезпечне  вірусне захворювання  , спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизові оболонки. Основною причиною захворювання людей на сказ є пізнє звернення за медичною допомогою.

Як розпізнати хвору на сказ тварину?

Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються у населених пунктах, місцях випасу та утримання худоби, нападають на людей та свійських тварин.

Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, агресивними, кусають людей.

Слина хворої тварини містить в собі вірус сказу ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання, тобто інфікуватись людина може також від тварин, які зовні виглядають здоровими. У зв'язку з цим, при можливості при укусі тварини без ознак сказу потрібно проводити спостереження за неї  протягом 10 днів.

Чим небезпечний сказ?

Захворювання на сказ закінчується смертю хворого у 100% випадків. Справа в тому, що між інфікуванням та виникненням перших проявів хвороби у людей проходить від 12 днів до 6 місяців, інколи рік. Все залежить від місця укусу: чим ближче до голови, тим швидше вірус проникне в мозок. У дітей захворювання розвивається швидше. Єдиний спосіб порятунку – це вакцинація!

Слід пам’ятати, що рану необхідно обробити якнайскоріше після укусу. Спочатку рекомендується ретельно промити рану великою кількістю води з милом або дезінфікуючим засобом, а потім обробити 70 % етиловим  спиртом/спиртовим розчином йоду.

 Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ.

При лікувально-профілактичній імунізації вакцинований повинен перебувати під наглядом лікаря. 

Щеплення рекомендовано проводити за схемою  перша доза  (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 28 й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, обслинення слизових оболонок, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб – це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

Для збереження здоров’я та  життя потрібно  якомога швидше звернутись за медичною допомогою та щепитися антирабічною вакцинацію.