Центр превентивної медицини ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» нагадує про існуючу загрозу захворювання на сказ під час поводження з дикими та безпритульними тваринами.

Багато людей люблять погодувати в парках з рук білочку, потримати на руках їжачка, сприймаючи їх практично як казкових персонажів – добрих та позитивних. Нещодавно військовослужбовець, знаходячись у відпустці та гуляючи парком, став на захист їжачка, на якого напала собака. Але тваринка замість подяки вкусила його за палець та втекла. Звернувшись за консультацією з приводу укусу до епідеміолога ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», хлопець отримав пораду як найшвидше розпочати курс профілактичних щеплень, бо військовослужбовцю, який витримав  тортури полону в Оленівці, може загрожувати смертельно небезпечна інфекція - сказ.

Звертаємо увагу, що їжаки теж можуть бути хворими на сказ. Їжак – дуже небезпечна тварина в епідеміологічному плані. Він може бути переносником таких захворювань як дерматомікоз, жовта лихоманка, сальмонельоз, лептоспіроз, сказ. Серед кліщів і бліх, які живуть на більшості їжаків, нерідко зустрічаються переносники важких захворювань. А те, що ця тварина належить до всеїдних і також живиться падаллю, збільшує ризики в рази.

Якщо вас на вулиці або в парку вкусив їжак, то не потрібно поспішати зупиняти кровотечу, оскільки вона сприяє видаленню з рани слини тварини. Саму рану треба промити мильним розчином, шкіру навколо неї обробити антисептиком (йодом, марганцівкою або етиловим спиртом), а потім на неї накласти стерильну пов’язку. Після цього потрібно терміново звернутися до лікаря, який, виходячи з показань, вирішить, чи потрібна вакцинація.

          Сказ - це  тяжке інфекційне захворювання, яке через укуси хворих тварин передається людям. Після того, як з’явилися симптоми, хвороба стає невиліковною, у кінцевій стадії відбувається тяжке ураження головного мозку, яке призводить до смерті.

           В світі не існує територій вільних від сказу взагалі. Територія Донецької області, як і усієї України, є небезпечною з приводу епідемічної ситуації щодо захворюваності людей на сказ і залишається нестабільною.

Джерелами збудника сказу є дикі та домашні тварини. На сказ хворіють всі теплокровні тварини, але найбільшу небезпеку з диких тварин становлять лисиці, вовки, їжаки, кажани, щури, з домашніх – це собаки, коти та сільськогосподарські тварини.

 У людини інкубаційний період сказу триває 1–3 місяці, але може змінюватися від 1 тижня до 1 року. Симптоми захворювання – біль, відчуття поколювання чи печіння в місці укусу, підвищення температури. Коли вірус досягає головного мозку, у людини починаються галюцинації, збудження, сплутаність свідомості, світлобоязнь, водобоязнь, утруднення при ковтанні рідини та поява судом при спробі пити воду. Тому сказ ще називають гідрофобією (водобоязнь). Коли з’являються вказані симптоми, хвороба вже невиліковна і людина помирає в страшних муках.

          Потрібно пам’ятати, що ліків проти сказу не існує. У хвороби 100% летальність. Єдиний шанс запобігти розвитку хвороби після укусу твариною – екстрено вакцинуватись! Для призначення курсу антирабічного щеплення необхідно негайно звернутись до лікаря-травматолога за місцем перебування або в разі його відсутності – до лікаря-хірурга. У разі множинних або глибоких укусів, небезпечної їх локалізації, а це - обличчя, голова, шия, пальці рук, ослизнення слизових оболонок, а також укусів, завданих хижими тваринами, коли зменшується інкубаційний період, окрім вакцини призначається ще й антирабічний імуноглобулін.

          Звертаємо вашу увагу на те, що заклади охорони здоров’я Донецької області в достатній кількості забезпечені антирабічною вакциною.